Сьогодні, 21 лютого 2024 року, ми відзначили Міжнародний день рідної мови! Мова кожного народу – невичерпна, універсальна книга його буття, його неповторності у цьому безмежному світі. Це незнищенна пам’ять багатьох віків і поколінь, генетичний код окремої нації, згусток її мудрості і джерело натхнення і краси. Це розуміли прадавні мислителі, обдаровані митці, державні діячі. Особливо актуальне це свято саме для нашої української мови. Царські "Валуєвський циркуляр" 1863 року, "Емський указ" 1876-го, постанови комуністичної влади про закриття українських шкіл, осередків "Просвіти", тотальної русифікації шкіл в Україні, примусова депортація українців на Кубань, Курщину, Далекий Схід - усе це нищило самобутність української мови, змушуючи її природних носіїв поступово забувати її.

     Але у сучасному світі, в умовах відкритої повномасштабної війни з російським окупантом, яка точиться вже другий рік, не варто нехтувати власною мовою. "Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів", - зазначав письменник Василь Захарченко. "Скільки української мовної території, стільки й української державності...", - влучно додає український дисидент Іван Заєць.