Мабуть, жодного разу за роки Незалежності України такої актуальності не набував День української писемності та мови, як у 2022 році. Повномасштабна російська агресія лише підкреслила важливість вжитку рідної мови у повсякденному житті. «..Мова - коштовний скарб, набутий віками нашим народом, його невичерпне духовне багатство. В той же час це й наша зброя в ідейній боротьбі, що постійно точиться між двома світами. Дбаймо, щоб ця зброя завжди була гостра і гнучка, як шабля, ясна, як сонце....», - казав Петро Панч, легендарний митець українського слова, боєць армії УНР, який проніс скарб прадавньої словесності крізь криваві буревії ХХ століття.

     Сьогодні, 9 листопада 2022 року, КЗО «СЗШ № 91» ДМР вчергове відзначає День української писемності та мови. Споглядаючи на звитяжні картини та героїчні світлини минулих років, ми з сумом згадуємо веселі теревені, дружні балачки, які точились у нині порожніх та мовчазних шкільних аудиторіях та коридорах.
     Але нас не зламати! Попри повітряні тривоги та ракетні атаки, попри марні намагання «руського міра» нав’язати нам власний «язик», ми вшановуємо власну мову, яка попри  лінгвоцид - квітне та поповнюється суто українськими неологізмами.
     Відтак, 9 листопада 2022 року учні КЗО «СЗШ № 91» ДМР провели онлайн-гутірки, присвячені Дню української писемності та мови, долучившись до Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності, до якого, до речі, долучились як вчителі школи, так і представники батьківської громади. Також ми активно прийняли участь у акції «Книги українською мовою для вимушених переселенців», зібравши близько 100 примірників сучасної та класичної української літератури. А в бібліотеці нашого закладу була відкрита тимчасова виставка «Без мови немає країни», яка охоплювала як класичні, так і новітні видання рідною мовою.
     "...Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів..." - влучно говорив український митець слова Василь Захарченко. Сьогодні ці слова набувають актального та гіркого, на жаль, значення. Загарбники демонструють зневагу до української мови та бажання усіляко знищити її, палячи українські підручники на подвір'ях тимчасово окупованих українських шкіл та інших навчальних закладів. Але, як кажуть численні свідчення військових - коли агресор перехоплює українські перемовини в ефірі радіостанцій, він не може їх дешифрувати (а особливо - закарпатський говір!). А це зайве свідчення того, що мова - це різновид нашої зброї!