Мабуть, жодного разу за роки Незалежності України такої сакральної актуальності не набував День української писемності та мови, якої набув з 2022 року. Повномасштабна російська агресія лише підкреслила важливість вжитку рідної мови у повсякденному житті. «..Мова - коштовний скарб, набутий віками нашим народом, його невичерпне духовне багатство. В той же час це й наша зброя в ідейній боротьбі, що постійно точиться між двома світами. Дбаймо, щоб ця зброя завжди була гостра і гнучка, як шабля, ясна, як сонце....», - казав Петро Панч, легендарний митець українського слова, боєць армії УНР, який проніс скарб прадавньої словесності крізь криваві буревії ХХ століття.  

     Сьогодні, 27 жовтня 2023 року, Ліцей № 91 ДМР вчергове відзначає День української писемності та мови. Указом Президента України від 28.07.2023 № 455/2023 відтепер ми вшановуємо рідну солов’їну 27 жовтня.  

     Тож, попри повітряні тривоги та ракетні атаки, попри марні намагання «руського міра» нав’язати нам власний «язик», ми вшановуємо власну мову, яка попри лінгвоцид - квітне та поповнюється суто українськими неологізмами.  

     Відтак, сьогодні учні Ліцею № 91 ДМР провели тематичні Години Єднання «Українська мова – то є наша душа!», українські чаювання та гутірки, присвячені Дню української писемності та мови; долучились до Всеукраїнського радіодиктанту Національної єдності – 2023. Вбрані у вишиванки, учні 4-х класів продемонстрували запальну руханку – святковий флешмоб, а в бібліотеці нашого ліцею в період з 23.10.2023 по 27.10.2023 експонувалась тимчасова виставка «Без мови немає країни», яка охоплювала як класичні, так і новітні видання рідною мовою. Також, творчою групою Ліцею № 91 ДМР (у співпраці з дирекцією Дніпровської дитячої залізниці) було створене конкурсне відео, в якому ми пофантазували - а що б сказав нам, своїм нащадкам, легендарний січеславський козак Лазар Глоба, випадково опинившись в наш час на місці своїх фруктових садів. Переглянути доробок можна за посиланням: https://youtu.be/sleo96Bryx8?si=aMyZhQePahnV32tN 

     "...Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів..." - влучно говорив український митець слова Василь Захарченко. Сьогодні ці слова набувають актального та гіркого, на жаль, значення. Загарбники демонструють зневагу до української мови та бажання усіляко знищити її, палячи українські підручники на подвір'ях тимчасово окупованих українських шкіл та інших навчальних закладів. Але, як кажуть численні свідчення військових – коли рашистський окупант чує українські перемовини в ефірі радіостанцій, він не може їх дешифрувати (а особливо – закарпатську говірку!). А це зайве свідчення того, що мова - це різновид нашої зброї!