26 листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

30 лист. 2022
26 листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

   

     Щороку в останню суботу листопада Україна з невимовною скорботою згадує страшні події, які призвели до смерті, за різними оцінками демографів, соціологів та істориків, від 3,9 до 6,5 мільйонів осіб. Точну чисельність померлих під час Голодомору встановити наразі неможливо, так як сталінський режим знищував документи, які стосувались продовольчих заготівель, статистичні довідки, списки розстріляних, репресованих та померлих. Найбільше жертв припало на області України з традиційно розвиненим і родючим сільським господарством - Київську, Харківську, Полтавську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську. Страшною ціною мільйонів померлих і ненароджених українців Радянський Союз зміг завершити програму глобальної індустріалізації металургійної, оборонної та промислової сфер виробництва, закінчити такі гігантські амбітні проекти, як будівництво Біломорканалу, Дніпровської ГЕС, Луганського паровозобудівного, Макіївського, Дніпродзержинського та інших металургійних заводів. 

       25 та 26 листопада шкільна спільнота КЗО «СЗШ № 91» ДМР згадувала ці страшні події майже сторічної давнини. На онлайн-зустрічах діти ділились спогадами своїх рідних зі старших поколінь, яким пощастило пережити це надлюдське випробування комуністичного режиму, спілкувались з письменницею Еліною Заржицькою, яка презентувала свою повість «Три сходинки Голодомору» та, звичайно ж, запалювали свічки - вогники пам’яті наших душ.


     У 2022 році вшанування 90-х роковин початку Голодомору 1932-1933 років має нові скорботні сенси. Російські окупанти, слідуючи своєму лицемірному гаслу «Можем повторить», організовують голод на окупованих українських землях, масово вивозивши і вивозячи херсонські та запорізькі овочі та фрукти, зернові культури, сільськогосподарський реманент до тимчасово окупованого Криму. Нехтуючи елементарними принципами гуманізму та свідомо залишаючи поневолених українців без базового продовольства та ліків, терористична федерація збільшує хвороби та смертність цивільного населення у Маріуполі, Лисичанську, Мелітополі, Енергодарі та інших окупованих населених пунктах.
     Але сьогодні ми маємо, чим опиратись нащадкам комуністичного режиму. Міжнародна підтримка, новітня зброя та найголовніше - воля до Перемоги - ось наші інгредієнти тої пекельної страви, якою ми "гостинно" почастуємо рашистів. У переддень зими, під виття обіцянок рф залишити Україну без світла та тепла ракетним терором, маємо чітко усвідомлювати - нас не зламав Голодомор, не зламає і Холодомор!